Стих 34. Вірш 34. Вино

Вино!Таке солодке!Оп'янило мені серце,Душу хмелем залило!

Вино!Це той напій із винограду,Що дарував мені усладу,Холодне ж бо воно!

Вино!Це той нектар з гори Олімпу,Що зачаровує мов німфа,Не хміль бо, но пшоно!

Вино!Його не пити – серце вбити,І кров свою не усладити,Я хочу лиш його!

/Амар Хуям/